Втрачений час, який ти не використав на навчання.

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.

Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.

Афоризми відомі, мабуть, усім. Цьому вчив нас Григорій Сковорода, 300 років від дня народження якого сьогодні, 3 грудня 2022 року, відзначають в Україні.

 Людина, що мала власні погляди на життя і свою філософію, актуальність якої не втрачається й досі. «Світ ловив мене, та не спіймав» – слова, викарбувані на пам’ятнику великого філософа, який понад усе цінував свободу. А ми продовжуємо цінувати його мудрі думки, заховані чи то в байці, чи в поезії, чи в афоризмі, вражатися педагогічними підходами та ідеями, надихатися його силою духу та захоплюватися багатогранністю особистості.

Війні не завадити його проведенню, як і не завадити молодіжним працівникам і працівницям пліч-о-пліч працювати задля перемоги, стикаючись з новими викликами та змінювати молодіжну роботу🙌

👉14 грудня з 11:00 до 18:00 у ефірі Першого молодіжного каналу ми обговоримо виклики, практики та майбутнє молодіжної роботи в умовах війни і в процесі відновлення.

📌Програма форуму:

☕️Ранок на Першому молодіжному – так, ви не втечете від щирих привітань на початку, все як у офлайні

💁«Не буде, як раніше» – реальні історії про те, як змінилась молодіжна робота в умовах війни

📑«Рішення і політики» – назва говорить за себе, дізнаєтесь яких змін чекати на державному рівні

💪«Молодіжна робота. Заради перемоги» – презентація змінотворчих проєктів створених після початку повномасштабного вторгнення

День пам'яті відзначають щорічно у четверту суботу листопада на підставі указів президента 1998 та 2007 років.

У ХХ столітті українці пережили три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та голод 1946-1947 років.

Найбільшим був голод 1932-1933 років – його називають геноцидом українського народу, здійсненим режимом Йосипа Сталіна. За різними оцінками, тоді загинули близько 4,5 млн українців.

За результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного напередодні Дня пам'яті жертв голодоморів.

Так, 93% опитаних згодні з твердженням, що Голодомор був геноцидом, 3% не згодні та 4% не визначилися з позицією.

За останні десять років відбувся приріст у півтора рази кількості респондентів, які погоджуються з тезою про те, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу. Порівняно з минулим роком таких побільшало на 8%, повідомили соціологи.

Cаме у цей день, дев'ять років тому — усі ми вийшли за своє право бути вільними 🇺🇦

Наша боротьба триває і сьогодні. І триватиме до самої Перемоги!

Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…»

Також - сьогодні День Десантно-штурмових військ

9 листопада українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.

Це свято започаткували ще у 1997 році, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.

Видавництво АДЕФ та Музей історії міста Києва у рамках проєкту Cultprostir Hub розпочинають цикл інтригуючих лекцій.

Звісно почнемо із константи — Кобзаря. 
Що нам про нього відомо насправді? 



Уже 10 листопада о 18:00 відкриємо неймовірні подробиці з життя знаменитого та невідомого нам Тараса Шевченка. 



Чи відомо вам:
 - як він тричі починав життя з чистого аркуша; 
- яких жінок любив; 
 - як став символом проєкту «Незалежна Україна».



Про усе це і навіть більше у лекції «Шевченко: як підійматися з колін» 10 листопада о 18:00 у конференц-залі МВЦ Музею історії міста Києва (вул. Б.Хмельницького. 7).




Спільно чинимо культурний спротив агресору!